Відповідно до листа Чернівецької ОВА № 01-62/50-443 від 14 березня, Ванчиковецька сільська рада ще раз нагадує всім мешканцям громади про небезпеку спалювання сухої рослинності.
Деякі аграрії вважають, що спалена стерня чи солома насичує та удобрює золою ґрунт. Агрономи та дослідники зауважують, що такі думки є помилковими, адже рослинні рештки, які спалюються не дають нічого нового землі. Поживні та мінеральні речовини удобрюють ґрунт при розкладанні. Рятувальники постійно нагадують, що при сильному вітру полум’я швидко розповсюджується й з одного поля воно швидко перекидається на інше. На відкритій території без вітру вогонь може ширитися зі швидкістю до 4-х км за годину, із вітром – до 30 км. Висота полум’я при цьому може сягати 2-х метрів.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання сухої трави і листя призводить ще й до таких загроз:
- В сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їх здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яйця на гілках. Тобто, спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися.
- Спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми. Крім цього, вони гинуть і від важких металів, які утворюються внаслідок процесу горіння.
- За нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в ґрунт. При її згорянні утворюється зола, яка, незважаючи на загальноприйняту думку, дуже погане добриво. Тому спалювання сухих залишків призводить до все більшого збіднення ґрунту.
- На природних лісових і гірських ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав'яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння.
- Знищення природної листяної підстилки у лісах призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту, що негативно впливає на кореневу систему багатьох дерев.
- При спалюванні сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж, а із спалювання сухої трави на полонинах – до лісових пожеж на низинах.
- Аналогічно, існує загроза загоряння житлових будинків, об'єктів підвищеної вогненебезпеки, транспортних шляхів.
- Якщо ведеться спалювання сухої трави на полонинах, стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об'єктів.
- Дим від вогнищ часто в туманні дні утворює смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП і значних аварій. Окрім цього, попадаючи у легені, смог викликає істотне погіршення здоров'я людей, особливо астматиків.
Руйнівні лісові пожежі, обвуглені рештки житлових і господарських споруд – ці та інші наслідки часто трапляються внаслідок необережного поводження людей з вогнем на відкритих територіях. Запобігти біді та втраті майна, а також уникнути травм людей і загибелі тварин, мешканці зможуть лише тоді, коли дотримуватимуться основних правил пожежної безпеки.
Яке покарання за підпал сухостою ?
Відповідно до чинного законодавства, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення і т.д. тягне за собою накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн) і на посадових осіб – від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 грн до 21 420 грн).